	Про святість Поэзия

Новая рубрика "Статья в газету": напиши статью - получи гонорар!

Все рубрики [авторы]: Проза [а] Поэзия [а] Для детей [а] Драматургия [а] -- Статья в газету! Публицистика [а] Проповеди [а] Теология [а] Свидетельство [а] Крик души [а] - Конкурс!
Найти	Авторам: правила \| регистрация \| вход

[ ! ] версия для печати

Про святість

Святого виперли із храму,
Потім тягли його у храм,
Щоб стати поруч на причасті
І показатись небесам.

Він дуже сильно упирався:
Тряс головою, відмовлявся.
Нарешті все ж таки зібрався
І… в інший храм пошкандибав.

Допоки там його не знають –
Охоче грошики приймають,
Про богослів’я розмовляють,
Дають в молитві пребувать.

Та прийде, прийде час той скоро:
Все зрозуміють і з амвона,
Від кліросу і аналою
Попруть… аж іскри полетять

… Любімо ж, браття, тую святість,
Яка не кожному дана:
Вона буває і незручна,
Проте вона усе ж – одна!

Об авторе	все произведения автора >>>
Воскобойников Ігор Григорович, місто Єнакієве, Україна Зрілого віку. e-mail автора: Igor_Vosk2@ukr.net сайт автора: личная страница

Прочитано 8692 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 3

Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы, замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам совершенствовать свои творческие способности

Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)

Отзывы читателей об этой статье

Написать отзыв

Форум

Мыкола Калинин		2011-08-14 19:53:25
1) "Про богослІв’я розмовляють," Правильно "Про богослОв’я розмовляють," 2) "Дають в молитві…" – ну важкувато таке вимовляти, коли підряд стоять "ть в м"... 3) "Та прийде, прийде час той скоро:" – "Та прикро, прийде час той скоро:" Мабуть так треба, бо інакше ніби автор радіє, що "прийде час той скоро"… 4) "Вона буває і незручна" – "Вона, буває, мулить око" – так і поетичніше? 5) Мова вірша трохи грубувата, аж до брутальності, але це так мило нагадує Котляревського з його "Енеїдою", і тоді цією мовою просто милуєшся, бо ж коментований вірш таки іронічно-сатиричний. Прямо "списано" з класика! Браво, Ігорю!