«Війна скінчилась?» – питаю я у себе,
Війна в якої немає кінця…
Кохання – це цікав мрія,
Але цікавість ця страшна!
Скільки часу вмерло з думками про неї,
Всі думки як страшні вояки…
Всі вони заходять і виходять,
Не залишивши нічого окрім руїн…
Де ти Бог! Де Ти Мій Спасителю?!
Я не бачу вже нічого крім її!
Ти страждання причиняєш як би ворогу,
Боже змилуйся, хотів би я прийти!
Але не можу вже собою володіти,
Мій ворог – це моя душа отруєна коханням!
Я покохав її і я не можу збити,
Температуру болю і страждання!
Господи! Змилуйся над нами!
Спаси наші душі які у пастку попали!
Я раб кохання – отруєний жаданням!
В мені злились в одне:
Кохання і Любов!
Вблагаю оживи мій дух і мою душу –
Звільни від жадання мою кров!
В молитві я прошу дай втіху моїм думкам,
Моїй душі Ти радість подаруй –
Христову Зцілющу Любов!
2003
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Теология : О чудесах (Т.Б. Джошуа и Ко) - Алексей Мочалов «Вот это и странно! — ответил прозревший. — Человек дал мне зрение, а вы не знаете, откуда Он?! Но ведь знаем же мы, что не грешников Бог слушает, а только тех, кто чтит Его и творит волю Его. Слепорожденного зрячим сделать — о таком никто и не слышал никогда. Если бы не от Бога был Этот Человек, не смог бы Он ничего подобного сделать». Но один был у них на это ответ: «Во грехах ты погряз от самого рождения своего, тебе ли учить нас?!» И прогнали его фарисеи» (Иоанн 9:30 - 34 BTI)
