Чужі вогні чужого міста
Уже не гріють руки.
Холодні пальці місять тісто
На печиво розлуки.
Запити спогадом, мов чаєм.
Сідлати вкотре коней.
На галас автострад мовчанням
Насупитись між брови.
Рубати, різати, колоти
За царство інших?!
Я не воюю у походах
Святих ідей рук грішних.
І більше не ходжу по стелях.
Ростуть мрії дрібніше.
Зім’ята цнота у постелях
Вола сирен гучніше.
Було усе. Усяк. Усяко.
Чужих доріг долоні.
Війна за небо небораків –
Обидва боки скроні.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Встань Тарасе,й подивися
Які писаки розвелися!
Як "плюньдрують" рідну мову
Безталанні і без "Зову"! Комментарий автора: Не встане твій Тарас. Михайль Семенко його надійно закопав.
Свєта
2008-11-20 03:57:07
Ученику-2:
Почекайте, не кваптеся так швидко. Принаймі, у цьому вірші є що почитати. Перечитайте ще раз. Комментарий автора: Дякую вам, Світлано!
Сороколіт
2008-11-30 12:08:46
я теж колись, в часи юнацького пошуку і притаманного цьому віку ( це про себе "тоді")потягу до бунтарства прои всіх і вся, мислив так само. Мабуть, що й висловлювався так. Але виріс і зрозумів, що скільки б я не малював карикатур, люди самі по собі не міняються. І я можу висміювати їх скільки заманеться, але миру в серці не здобуду. І не пишу віршів "на зло", але пишу, "тому що".
З повагою, ще один учень Ісуса.
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
