1.Хай з дитячого серця
Щира вдячність поллється
За батьків, що до Бога своїх діток ведуть .
За безсонні їх ночі,
Коли кличуть: наш Отче!
Поможи усім діткам вірну вибрати путь.
2.Я за свого татуся
Богу щиро молюся,
Щоб здоров’ям потрібним Він його наділив,
Бо дітей годувати
Мусить добрий наш тато,
Щоб зростала малеча і ніхто не хворів.
3.Я попрошу Ісуса,
Зберігати матусю,
Бо любов її щиру, не замінить ніхто,
І пильнує ночами
Біля діточок - мама,
Дати сил їй духовних може тільки Христос.
4.Хоч в сім`ї нас багато, -
Кожен день - наче свято,
Наші радощі - спільні, спільні миті тривог.
В нас батьки -християни ,
Ми - небес громадяни,
Разом йдемо до цілі, де чекає нас Бог.
5.Довірятись Ісусу,
Як приходять спокуси,
І завжди прославляти дивне Боже ім‘я -
Вчать нас мама і тато.
Тож Творця величати
Будем щиро й завзято. Ми - щаслива сім’я!
~ДЛВ~
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проповеди : Размышления о Теле Христовом (ч. 2) - Сергей Сгибнев Вступление, как и проповедь, возможно, покажутся излишне длинными, но есть ли резон спешить в вопросах исследования Писаний? Тем более, в таких важных вопросах? Надеюсь, мы уяснили для себя, что быть верующим, значит беспрекословно подчиняться Христу. Многие скажут, - так это же аксиома... Ладно бы если так, В дальнейшем мы увидим как аксиомы, превращаясь в импровизации на религиозную тему, уводят людей от Христа.
